10.4.2. Санкційна політика
Обмеження, яких Україна має дотримуватись під час здійснення її суб’єктами своєї зовнішньоекономічної діяльності, станом на сьогодні доволі великі. Вони включають в себе таке:
- зобов’язання України у зв’язку із членством в ООН;
- зобов’язання України як держави-учасниці ОБСЄ;
- зобов’язання України в рамках міжнародних режимів експортного контролю;
- зобов’язання України в рамках багатосторонніх міжнародних договорів;
- застереження, які доцільно брати до уваги в контексті курсу України на Європейську інтеграцію;
- застереження в контексті двосторонніх відносин України із США.
Суб’єкти здійснення міжнародних передач товарів для проведення успішної зовнішньоекономічної діяльності повинні володіти актуальною інформацією щодо санкційної політики держави та бути обізнаними у питаннях експортного контролю. Саме з цією метою інформація щодо вищезазначених обмежень є відкритою та доступною на офіційному сайті ДСЕКУ.
Прикладом одного з таких відкритих джерел є Вісконсинський проект (або Програма «Вісконсин»).
Програма «Вісконсин» є спеціалізованою базою даних (текстовий пошуковий сервер) і була розроблена в 1995 році приватною неприбутковою американською дослідницькою організацією «Проект «Вісконсин» (м. Вашингтон, округ Колумбія). Її засновником і виконавчим директором є професор права Вісконсинського університету, який отримав грант та фінансування на створення організації та розробки бази даних. Рік заснування компанії – 1986.
Компанія здійснює збір, дослідження, узагальнення інформації у сфері нерозповсюдження зброї масового ураження (ЗМУ) та розповсюдження такої інформації шляхом публікації звітів про ризики. У звіті публікується інформація про компанії та осіб, які можуть мати відношення до розповсюдження ЗМУ, компанія володіє інформацію про близько 5000 таких суб’єктів. Але база не є «чорним списком» суб’єктів, інформацію в ній необхідно розглядати як «червоний прапорець», як таку, яка має викликати занепокоєння користувачів. Певний товар може бути занесеним до «чорного списку» конкретної країни. Але наявність у такому списку не завжди означає порушення законодавства у сфері експортного контролю, обхід санкцій чи недотримання ембарго суб’єктом, причиною може бути відмивання грошей, контрабанда наркотиків тощо. Крім того, у звіті міститься інформація про товари (близько 800 товарів), які підлягають експортному контролю, їх специфікація, роз’яснення причини підконтрольності та методи контролю. Інформація, якою наповнюють базу надходить з відкритих публічних джерел.
Користувачами бази даних «Вісконсин» є спеціалісти у сфері ліцензування, представники митних органів, прикордонники, слідчі, представники прокуратури та особи, які контролюють та відповідають за виконання вимог міжнародних організацій, таких як ООН у сфері нерозповсюдження.
База даних «Вісконсин» використовується в близько 30 країнах світу завдяки підтримки Державного Департаменту США, зокрема, це декілька урядових органів США, Західна Європа, майже вся Центральна та Східна Європа і достатньо багато користувачів в Азії.
Пошук необхідної інформації у базі даних можна здійснювати за найменуванням компанії або особи. Задавши такий пошук можна отримати інформацію щодо: адреси суб’єкта; його контактної інформації; інших найменувань, які використовує суб’єкт; присутності у «чорному списку» чи списку «ризику»; дати оновлення інформації; опису діяльності суб’єкта; санкцій РБ ООН, які застосовуються до суб’єкта; правопорушення; покарання; обмеження; переліку країн, які обмежили співробітництво з суб’єктом; переліку штрафних санкцій.
Починаючи з 2011 року для українських урядових органів є доступ до бази даних «Risk Report», яку також розробив та підтримує проект Вісконсин з контролю за ядерною зброєю. Завданням Проекту Вісконсин є унеможливлення розповсюдження ЗМУ та систем її доставки. База даних «Risk Report» (звіт про ризики) є важливим джерелом відкритої інформації (англійською мовою) щодо осіб/компаній по всьому світу, які підозрюються в підтримці розповсюдження ЗМУ. Багатонаціональні корпорації та уряди близько 35 країн використовують цю базу даних як допоміжний інструмент при аналізі передач контрольованих товарів, аналізі заявок на отримання дозвільних документів на експорт контрольованих товарів та для розслідування правопорушень в галузі експортного контролю. Наразі база даних включає детальну інформацію щодо більш як 5000 юридичних осіб, пов’язаних з розповсюдженням ядерної, хімічної, біологічної зброї та ракетних систем, опис їх діяльності та фотографії товарів, які вони виробляють. В базі даних також наведено опис сотень товарів, експорт яких контролюється, та наведені причини, чому кожен з таких товарів підлягає контролю. Також ця база даних надає урядовцям доступ до довідникових матеріалів, таких як повний текст положень багатосторонніх режимів експортного контролю, декілька «чорних» списків та попереджувальні списки різних країн та повний текст Правил США щодо експортного контролю.
Підводячи підсумок щодо питання використання відкритих джерел інформації під час здійснення діяльності, яка пов’язана з експортним контролем, слід відзначити, що сьогодні відкриті джерела спеціальної інформації є важливим і дуже корисним інструментом для широкого кола експертів, які задіяні у вирішенні питань експортного контролю, а також є запобіжником потрапляння стратегічних товарів до рук осіб, задіяних в програмах розповсюдження ЗМУ.