2.1. Етапи розвитку та становлення митної справи в незалежній Україні

   Розвиток митної політики пов’язаний із стратегією держави, її цілями та задачами як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. При аналізі розвитку митної справи і митної політики української держави необхідно також розуміти, з якого базису вона будувалася після набуття країною незалежності.
     У період зовнішньоекономічної реформи (1986 – 1991 рр.) у СРСР було розпочато новий етап розвитку митної системи держави, особливості якого пов’язані зі спробою трансформації старої моделі політики державної монополії в політику, орієнтовану на економічну модель регулювання зовнішньої торгівлі в умовах вільного ринку. В березні 1991 р. було прийнято новий Митний кодекс СРСР, який набрав чинності з 1 липня того ж року.
   Після розпаду СРСР митна система України успадкувала 26 митниць та 49 митних постів (для порівняння: після завершення першого етапу розбудови митної справи в Україні у 1996 р. у країні було вже 10 регіональних митниць, 42 митниці, 195 митних постів, 12 спеціалізованих митних установ, таких, як: митні лабораторії, навчальні заклади, тощо).

     За організаційно-структурним принципом можна виділити п’ять ключових етапів становлення митної справи в Україні:

I етап: розвиток національної митної системи в рамках діяльності Державного митного комітету України (1991—1996 рр.);
II етап: діяльність Державної митної служби України (1996—2012 рр.);
III етап: функціонування митних органів у структурі Міністерства доходів і зборів України (2012—2014 рр.);
IV етап: реорганізація Міністерства доходів і зборів у Державну фіскальну службу України, до складу якої увійшли митні органи (2014—2019 рр.);
V етап: Нова митниця (2019 р. – дотепер).

  Кожен з цих етапів мав свої особливості, які безперечно визначались підходами державного регулювання економічного сектора, внутрішньополітичною ситуацією в Україні, пріоритетами зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання та тенденціями  розвитку ринкової економіки загалом. Відзначимо деякі важливі події, які мали місце в зазначених етапах.
     Так, знаковою подією в історії вітчизняної митниці незалежної України стала реорганізація Управління державного митного контролю при Раді Міністрів УРСР та утворення на його основі Державного комітету митного контролю України.
     11 грудня 1991 р. Державний комітет митного контролю України було перейменовано у Державний митний комітет України, котрий фактично стає першим центральним органом державної виконавчої влади у митній сфері, підпорядковуючись Кабінету Міністрів України. 25 червня 1991 р. Верховною Радою УРСР був ухвалений Закон "Про митну справу в Українській РСР", а 12 грудня 1991 р. набув чинності Митний кодекс України.
     5 лютого 1992 р. ухвалено Закон України "Про єдиний митний тариф", розроблено митно-тарифні документи.
    На II етапі було утворено Державну митну службу України (29 листопада 1996 р.), як центральний орган виконавчої влади. Цей етап функціонування Державної митної служби України характеризувався удосконаленням організаційної структури, переорієнтації із територіального на регіональний принцип, скороченням кількості митниць і митних постів (з 69 до 55 і з 268 до 199 відповідно), запровадженням елементів управління митними ризиками, покращенням інформаційно-аналітичної роботи у митній сфері, посиленням митного контролю та боротьби із контрабандою, подальшим розвитком міжнародного напряму роботи митних органів та наближенням митного законодавства до європейських стандартів. Зокрема, 11 липня 2002 р. був прийнятий новий Митний кодекс, який закріпив в національному законодавстві основні положення низки  міжнародних конвенцій та угод з питань митної справи, у тому числі й ГАТТ/СОТ.
     Протягом 2012 – 2018 рр. відбувалися структурно - організаційні зміни в системі митних органів України. 18 грудня 2018 р. Кабінет Міністрів України утворив Державну податкову (ДПС) та Державну митну (ДМС) служби, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу її функцій.
     На останньому етапі, Кабінет Міністрів України у жовтні 2019 р. затвердив регіональну структуру митниці (зменшивши їх кількість з 26 до 16) та затвердив проект закону, яким передбачалося об'єднання органів митниці у єдину юридичну особу.
     У липні 2019 р. було затверджено план заходів реформування органів, що реалізують податкову та митну політику, який передбачає оптимізацію структури, удосконалення процедур, розвиток використання інформаційних технологій та інші завдання.
     В рамках реалізації описаного плану 30 червня 2021 року Державна митна служба України випустила Наказ № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», яким відбувся перехід до виконання Митницею своєї діяльності як єдиною юридичною особою.
     Результатом створення та розвитку митної політики незалежної України стало те, що, на сьогодні, при здійсненні митної справи, Україна дотримується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем митної статистики, інших загальноприйнятих міжнародною практикою норм та стандартів.