6.2. Виявлення та оцінка ризиків
Формування інформаційної бази даних системи управління ризиками митних органів передбачає ведення Держмитслужбою бази даних ризиків.
База даних ризиків формується з використанням наявної інформації про виявлені та потенційні ризики недотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі отриманої від посадових осіб митних органів.
З метою підтримки бази даних ризиків в актуальному стані посадові особи митних органів вносять до неї інформацію про потенційні ризики недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
До бази даних ризиків посадові особи митних органів вносять, зокрема, інформацію про:
- можливі випадки недотримання вимог законодавства України з питань митної справи, отриману від іншого органу державної влади, компетентного органу іншої країни або з будь-якого іншого джерела інформації;
- обставини, що можуть мати вплив на результати митного контролю (наприклад, виявлення порожніх тайників у транспортному засобі).
База даних ризиків є джерелом інформації, яке може використовуватися митними органами (їх структурними підрозділами) у процесі управління ризиками.
Здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу, виявлення та оцінки ризиків, у тому числі з використанням інформаційних технологій, для визначення форм та обсягів митного контролю включають:
- виявлення умов і факторів, що впливають на виникнення ризиків;
- визначення областей ризику;
- визначення індикаторів ризику;
- здійснення оцінки імовірності виникнення ризиків та можливої шкоди у разі їх проявлення.
Аналіз, виявлення та оцінка ризиків, розроблення і реалізація практичних заходів з управління ризиками, аналіз результатів та коригування вжитих заходів здійснюються митними органами (їх структурними підрозділами) в межах компетенції.
Держмитслужба визначає структурний підрозділ Держмитслужби, на який покладено функції з координації застосування СУР (далі - центральний підрозділ з питань координації застосування СУР).
Розроблення та реалізація практичних заходів з управління ризиками здійснюються з урахуванням результатів:
- аналізу та оцінки ризиків;
- аналізу необхідних ресурсів та очікуваних результатів реалізації запланованих заходів.
Контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим.
Автоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється із використанням інформаційних технологій, у тому числі АСУР.
Неавтоматизований контроль із застосуванням СУР здійснюється у випадках, коли оцінка ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів не може бути здійснена автоматизовано.
Комбінований контроль із застосуванням СУР полягає у поєднанні автоматизованого та неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР.
Таргетинг належить до комбінованого контролю із застосуванням СУР.
Під час розроблення заходів з управління ризиками перевага надається автоматизованому та комбінованому контролю із застосуванням СУР.
З метою забезпечення здійснення таргетингу у Держмитслужбі на центральному та/або регіональному рівнях можуть створюватись таргетинг-центри.
За результатами здійснення контролю із застосуванням СУР, у тому числі АСУР, у кожному конкретному випадку визначаються рівень ризику, а також відповідні йому форми та обсяги митного контролю, які підлягають виконанню митними органами під час митного контролю, а саме:
- низький рівень, при якому за результатами застосування СУР не встановлюється необхідність здійснення митних формальностей;
- середній рівень, при якому встановлюється необхідність здійснення митних формальностей, не пов’язаних із митним оглядом (переоглядом) товарів, транспортних засобів;
- високий рівень, при якому встановлюється необхідність проведення митних формальностей, які, зокрема, передбачають здійснення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів.
За результатами здійснення контролю із застосуванням АСУР може здійснюватися інформування посадової особи митного органу для подальшого прийняття рішення щодо необхідності проведення митних формальностей, що відповідають одному із зазначених вище рівнів ризику.