1.2. Короткий огляд національного законодавства
Відповідно до ст. 1. діючого Митного кодексу України (далі – Кодекс, МКУ) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів».
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи є Державна митна служба України (Держмитслужба).
Більш докладну інформацію щодо завдань, які ставляться перед Державною митною службою України, Ви отримаєте у розділі 2.2 цього Довідника.
Митний контроль та митне оформлення товарів, що підлягають державному експортному контролю, регулюються положеннями Митного, Податкового кодексів, законами, а також іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України, що регулюють питання міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, та здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів.
Більш докладну інформацію щодо митного оформлення контрольованих товарів Ви отримаєте у розділі 2.4 цього Довідника.
Крім цього, статтею 197 МКУ визначено, що у випадках, передбачених законодавством, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України.
Водночас, частиною 2 зазначеної статті також встановлено, що «Держмитслужба визначає коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та на єдиному державному інформаційному веб-порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".
Зважаючи на зазначене, митні органи здійснюють визначені законодавцем формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України товарної номенклатури подвійного використання, із дотриманням нормативно-правових актів у сфері експортного контролю та взаємодіють у такий спосіб з Держекспортконтролем, який є спеціально уповноваженим органом з питань реалізації політики державного експортного контролю.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 р. № 159 "Про затвердження Положення про Державну службу експортного контролю України" Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економіки і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Правову основу державного експортного контролю становлять Конституція України, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Чинний перелік нормативно-правових актів, яким визначено порядок контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання (товарів військового призначення) міститься на офіційному сайті Держекспортконтролю України.
Нижче розглянемо деякі законодавчі акти, в яких встановлено процедури митного контролю й митного оформлення товарів подвійного використання в рамках процедур експортного контролю.
Основним актом національного законодавства у цій сфері є Закон України № 549-IV від 20 лютого 2003 року «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі – Закон №549-IV).
Дія цього Закону поширюється на діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів, включаючи надання посередницьких (брокерських) послуг, виробниче, науково-технічне та інше кооперування, демонстрування товарів як експонатів на міжнародних виставках та ярмарках з метою рекламування, проведення випробувань, торгівлю та операції з обміну ними.
Крім цього, Законом визначено низку операцій, на які не поширюється його дія, зокрема щодо переміщення товарів у зв'язку із заходами, що проводяться військовими формуваннями, правоохоронними органами, органами та підрозділами цивільного захисту України за її межами або підрозділами збройних сил інших держав на території України відповідно до міжнародних договорів України, якщо ними передбачені спеціальні механізми контролю за переміщенням таких товарів; міжнародні передачі газової, спортивної чи мисливської зброї, зброї, що споряджається гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, іншої зброї, на яку поширюється дія дозвільної системи щодо обігу такої зброї, а також складові частини, патрони та боєприпаси до неї тощо.
В Законі наведено терміни, які необхідно знати при здійсненні митних процедур відносно товарів подвійного використання, серед них:
товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов'язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
технічні дані - проекти, плани, креслення, схеми, діаграми, моделі, формули, специфікації, програмне забезпечення, посібники та інструкції, розміщені на папері або інших, у тому числі й електронних, носіях інформації;
технічна допомога - проведення інструктажів, надання консультацій, здійснення заходів з метою підвищення кваліфікації, навчання, практичного освоєння методів роботи;
базові технології - технології, які визначають принцип роботи і використання техніки, та елементи технологій, без яких військова техніка не може бути створена і використана;
державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов'язань України.
Протягом 2018-2019 років відбулися зміни у законодавстві України, які мали на меті спрощення процедур митного контролю та митного оформлення товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності шляхом автоматизації механізмів декларування товарів за допомогою електронних сервісів. Так, в цьому контексті було запроваджено механізм "єдиного вікна" при перемiщеннi товарів через митний кордон України, внесено зміни до Митного кодексу України та Закону № 549-IV.
Більш докладну інформацію щодо процедури оформлення у режимі «Єдиного вікна» Ви отримаєте у розділі 3.2 цього Довідника.
Так, згідно зі статтею 21 цього Закону митні органи здійснюють митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України, випуску у відповідний митний режим товарів військового призначення та подвійного використання на підставі відповідного дозвільного документа на здійснення міжнародних передач товарів, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, з використанням механізму "єдиного вікна"
Частиною 3 статті 21 визначено, що «на запит імпортера товарів, що може подаватися у тому числі з використанням механізму "єдиного вікна", митні органи видають сертифікат підтвердження доставки, яким засвідчують факт надходження в Україну товарів, визначених у зазначеному сертифікаті. Сертифікат підтвердження доставки на вибір заявника видається у паперовій формі або у формі електронної (сканованої) копії паперового документа, засвідченого електронним цифровим підписом, з використанням механізму "єдиного вікна".
Тобто, з 01 квітня 2019 року дозвільний документ Державної служби експортного контролю України на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання подається до митного оформлення лише через систему «Єдине вікно» у електронному вигляді з використанням цифрового підпису.
Однак, на даний час продовжується робота з удосконалення нормативно - правової взаємодії Держекспортконтролю та Дермитслужби у тому числі, що стосується визначення оптимальних механізмів автоматизованої обробки інформації під час контролю за переміщенням через митний кордон України як товарів військового призначення так і подвійного використання.
Відповідно до статті 8 Закону України №549-IV Кабінетом Міністрів України введено в дію Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання (Постанова N86 від 28 січня 2004 р. «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання»).
В Порядку визначено процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання, та товарів, не внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання, у випадках, визначених статтею 10 Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.
Міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку ДСЕКУ.
Дозвіл чи висновок ДСЕКУ на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу, обладнання чи матеріалу подвійного використання є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого товару за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком.
Під час митного оформлення товарів суб'єкт або іноземний суб'єкт зобов'язаний подати до митного органу відповідний дозвіл чи висновок ДСЕКУ, а також інші документи, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення товарів згідно із законодавством.
Зазначеним Порядком не допускається експорт окремих товарів до держав, стосовно яких Радою Безпеки ООН установлено ембарго на їх експорт, а також у разі, коли за результатами експертизи в галузі державного експортного контролю є підстави вважати, що вони призначені для:
- створення зброї масового знищення чи засобів її доставки;
- використання у терористичних або інших протиправних цілях;
- використання в діяльності, пов'язаній із створенням ядерних вибухових пристроїв, або в діяльності, пов'язаній з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГАТЕ;
- використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни;
- використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням збудників захворювань (патогенів) і токсинів як бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї чи її складових частин.
Відповідні зобов’язання щодо окремих груп товарів подвійного використання конкретизовано відповідно до підпункту 2 пункту 19 цього Порядку.
Варто також відзначити, що 17 травня 2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 482 “Про внесення змін до Порядку державного експортного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо здійснення експорту товарів”, яка набрала чинності 20.06.2021.
Метою прийняття зазначеного акта є приведення Порядку державного експортного контролю за проведенням переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо здійснення експорту товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2012 № 500, у відповідність до статті 18 Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання ”, статті 5 Закону України “Про санкції”, а також оновлення переліку держав-учасниць міжнародних режимів експортного контролю й доповнення переліку рекомендованих положень для включення до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) спеціальними гарантіями.
На сьогодні Україна є учасницею всіх п’яти діючих міжнародних режимів експортного контролю - Вассенаарської домовленості (ВД); Режиму контролю за ракетними технологіями (РКРТ), Групи ядерних постачальників (ГЯП), Комітету Цангера (КЦ), Австралійської групи (АГ).
Відповідно до взятих на себе зобов’язань у рамках зазначених режимів та затверджених контрольних переліків, Україна забезпечує належний контроль за міжнародними поставками контрольованих товарів, ядерних і спеціальних неядерних матеріалів, обладнання та установок для їх виробництва, а також окремих видів інших матеріалів, обладнання, програмного забезпечення та технологій, що можуть бути використані для створення ядерної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, матеріалів, обладнання і технологій подвійного призначення, які можуть бути використані для створення хімічної та біологічної зброї.